Logo

Стратегічна пастка

До чого веде малозрозуміла метушня довкола важливого документа?

Як стало відомо з повідомлень у засобах масової інформації («Інтерфакс-Україна», «Українські Новини»), на засіданні Кабінету Міністрів України 15.11.2017 схвалено проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року. 

У цьому документі виявлено розбіжності з проектом Стратегії, над яким тривалий час працювала робоча група за розпорядженням Міністерства агропромислової політики і який вже був схвалений цим урядовим відомством. 

Зокрема, організація єдиної господарської структури, а в інтерпретації схваленої Урядом Стратегії – акціонерної компанії, буде мати незворотні наслідки для України – можлива приватизація державних лісів, монополізація ресурсу та банкрутство деревообробного сектору, погіршення санітарного стану лісів, оскільки в період реорганізації системи нікому буде проводити санітарно-оздоровчі заходи, зубожіння сільського населення внаслідок масового скорочення штату лісогосподарських підприємств, втрата кваліфікованих кадрів тощо, – коментують інформацію фахівці лісового господарства. Такий варіант реформування обговорювався в експертному середовищі та не був підтриманий.

Стратегія не розглядає питання створення Лісового фінансового фонду та повністю декларує відмову від бюджетного фінансування. Але крім державних лісогосподарських підприємств існує певна кількість підприємств лісового господарства, які повинні фінансуватись із державного бюджету відповідно до Лісового кодексу.

Після публікації розпорядження Кабінету Міністрів України від 

4 липня 2017 року щодо передачі державних лісогосподарських підприємств у концесію розпочався шквал звернень органів місцевої влади та організацій різного рівня, експертів, у тому числі міжнародних, щодо недоцільності передачі підприємств лісового господарства та лісів у концесію. Наявність означеного принципу у Стратегії допомогло б зняти напругу у суспільстві з цього питання, але про це ні слова…

Наш кор.