Logo

Країна лісів та гір

Словенія та її досвід реформування лісової галузі

25 років тому Словенія отримала незалежність і за цей час провела ряд реформ, зокрема, у лісовій галузі, та стала членом Євросоюзу. Навесні цього року між Державним агентством лісових ресурсів України та Лісовою службою Словенії було підписано Меморандум про співпрацю у галузі лісового господарства. Ми впевнені, що лісівникам України буде цікаво познайомитися з досвідом словенських лісівників.

Загальна характеристика лісів та лісоуправління

У минулому в результаті нераціонального використання ліс нещадно знищувався і до XIX ст. на території сучасної Словенії лісові насадження майже зникли. Вже за два століття вдалось не просто зупинити винищення лісу, а відновити його та збільшити площу залісення більше, ніж утричі. 

Нині лісівники Словенії ведуть зважене та науково обґрунтоване господарювання і завдяки їх роботі, лісистість вже становить близько 1,3 млн га, а це 62% території країни. У порівнянні: в Україні середня лісистість по країні – 15,9%, у Карпатах – трохи більше 40%.

Словенія – невелика країна з населенням всього два мільйони мешканців і площею 20 тис. кв. км. За розміром її можна порівняти, наприклад, з Волинською областю України, яка аж на 20-му місці за площею областей у нашій країні.

 Але у рейтингу за лісистістю серед країн ЄС Словенія посідає почесне третє місце після Швеції та Фінляндії і науковці вважають, що така лісистість занадто висока для країни та пропонують зменшити її хоча б до 55%.

Що до запасу деревини у країні, то в середньому вона становить 300 куб. м на гектар (листяні породи – 158 куб. м/га та хвойні – 190 куб. м/га). Більше того, словенські лісівники поставили за мету в найближчі роки досягти запасу деревини у 330 куб. м/га, адже вже сьогодні вони мають середній приріст більше за 7 куб. м/га, а це близько 8,6 млн куб. м деревини на рік.

 Видовий склад деревостанів Словенії достатньо різноманітний (71 деревна порода), але головною, найпоширенішою – є бук (32%), трохи менше займає ялина (31%), яка ще донедавна не була лісоутворюючою породою. Після запровадження німецької школи лісового управління у Словенії, ялині почали приділяти більше уваги і ця порода наздогнала бук.

Не дивлячись на те, що у Словенії невелика кількість населення, чверть її громадян (500 тис.) – мають у власності ліси. Більш того, 76% території лісів – приватні й тільки 24% – у державній та комунальній власності. 

 Проблема словенських лісівників полягає у тому, що всього 40% приватних власників лісів живуть у сільській місцевості й займаються лісом належним чином, інші – мешканці міст, які іноді навіть не знають, де розкинувся їхній «зелений скарб», отриманий у спадок. Це ускладнює роботу з такими власниками, їх важко змусити впорядковувати свої ліси, особливо, якщо площа має менше трьох гектарів, адже всі розуміють, ведення лісового господарства на такій площі – економічно нерентабельне і непривабливе для власника.

Найбільшим приватним власником лісових земель у Словенії є церква, яка володіє майже 3% лісів країни, але, на жаль, і вони не є сумлінними лісокористувачами та зразком для наслідування.

 Не кажучи вже за інших власників приватних лісів, які дуже часто забувають, що ліс треба не тільки рубати, а й саджати і це, незважаючи на те, що держава допомагає у цьому, надаючи кошти на відновлення лісів з держбюджету та бюджету ЄС. 

При цьому держава не має права змусити власника впорядковувати ліси. Але якщо у приватних лісах Державна лісова служба знаходить пошкоджені дерева, особливо хвойних порід, то вона спочатку намагається переконати власника самому прибрати їх, пояснюючи, що ці дерева можуть стати причиною ураження шкідниками всього лісу. Якщо ж за вказаний термін власник не виконає вказані роботи, то держава сама прибирає пошкоджений ліс, а власник отримує рахунок за виконані послуги, сплата якого є беззаперечною.

 Випадки безвідповідальності приватних власників – непоодинокі й це, незважаючи на те, що держава надає безповоротну фінансову підтримку приватникам: на рубки догляду в молодих лісах (до 50%), на охорону лісів від пожеж та хвороб тощо. Європейський Союз також допомагає, наприклад, розбудовувати інфраструктуру лісів, інвестуючи у будівництво лісових доріг. 

 На всі ці заходи з держбюджету кожного року надходить близько одного мільйона євро. В останні три роки ця сума збільшилась учетверо у зв’язку з лихом, яке нещодавно сталось у лісах країни. Про те, яке лихо спіткало ліси Словенії розповімо трохи далі.

На відміну від сусідніх країн – Італії та Австрії, Словенія має вільний доступ громадян до всіх лісів країни, це їх державна політика і вони не мають наміру її змінювати. Але існує й низка заборон, чого не можна робити у лісах країни – це суцільні рубки, використовувати хімікати, рубати без дозволу Державної лісової служби, збирати недеревні ресурси більше норми (наприклад, грибів – не більше двох кг на добу на одну особу), використовувати іноземні, генетично змінені матеріали.


Система лісоуправління


Загальні принципи лісоуправління у Словенії залишаються незмінними з 1947 року, змінюються тільки технології, вони рухаються разом з розвитком наукового процесу.

Як же у Словенії відбувається планування лісоуправління? 

Відповідно до Лісового кодексу існує три типи планування: Регіональні плани та Лісовпорядні плани для підприємств та Плани лісового господарства. 

Плани для всіх власників лісів безкоштовно розробляє Лісова служба Словенії. 

Регіональні плани, а їх 14, відповідно до кількості районів, проходять громадські обговорення і кожен такий План підписується Урядом (Мінлісом, Мінекології та Мінкультури). 

Лісовпорядні плани розробляються для підприємств, їх у Словенії 233, кожне з яких має площу від 3 до 7 тис. га. Такий План більш операційний, він виготовляється на базі постійних облікових площ. План передбачає обсяги рубок та проведення заходів з лісового господарства. Ці Плани враховують побажання екологів та погоджуються з місцевими адміністраціями та громадами. 

Плани ведення лісового господарства розробляються для площ 30–50 га на основі даних лісовпорядкування, польових робіт і вказують де і що можна рубати та які відновлювальні заходи необхідно провести власнику лісу. 

Коли такі Плани розроблені, Лісова служба надає його для вивчення, обговорення та виконання власникові лісу. Описова частина всіх Планів розміщена у вільному доступі в мережі інтернет, а інформація про обсяги вже виконаних робіт доступна тільки власнику лісу та Лісовій службі. 

Перші два типи Планів розробляються на 10 років, останній переглядається кожного року (близько 5% від загальної площі) і повністю замінюється після проведення великого обсягу лісозаготівельних робіт.


Головними гравцями у лісовій галузі Словенії є: 

 Міністерство сільського, лісового господарства та продовольства 

 Державна лісова служба

 Державна лісова компанія «Ліси Словенії»

 Лісовий інститут

 Факультет лісового господарства та відновлювальних ресурсів

 Державне лісове підприємство

 Лісові інспекторати

 Лісові підприємства

 Рада сільського та лісового господарства

 Асоціація приватних власників лісу

 Громадські лісові господарства та їх об’єднання.


Лісова служба Словенії


Враховуючи, що Лісова служба Словенії відіграє у лісовому господарстві країни одну з головних ролей, зупинимось детальніше на її функціях.

Лісова служба Словенії заснована у 1994 році. Нині її штат налічує 655 держслужбовців та 60 мисливствознавців. Фінансується Служба з держбюджету і має 14 регіональних підрозділів.

Головне завдання Лісової служби – розробка Планів. Також вона проектує лісові дороги (а їх у Словенії у середньому 20 м на гектар лісу), наданням субсидій приватним власникам, конт­ролем лісогосподарських операцій та мисливського господарства та багато працюють над проведенням виховної роботи з власниками лісу, особливо з дотримання правил безпеки при проведенні робіт у лісі, на жаль, не виконання цих Правил кожного року забирає до 20 життів. 

Ще Служба допомагає власникам лісу та надає рекомендації, які саме технології варто використовувати для ведення лісового господарства у тих чи інших умовах. 

Велику увагу Лісова служба приділяє формуванню позитивного іміджу лісової галузі, постійно ведеться освітня робота з громадськістю, проводяться екскурсії, семінари та презентації. Тільки за 2016 рік курси Лісової служби відвідало 3400 вільних слухачів. Це заходи на найрізноманітніші цікаві теми, пов’язані з лісом, наприклад, «Як використовувати бензопилку в господарстві?» тощо. 

У 2015 році словенські лісівники провели 726 освітніх заходів, у яких взяли участь 270 тис. учасників, з них 480 заходів для молоді, на яких було залучено 15 тис. школярів.

Лісова служба має департамент дикої природи та полювання. Цей департамент контролює ведення мисливського господарства у країні, розробляє регіональні плани з мисливського господарства, обліковує загиблих та добутих диких тварин, визначає заходи щодо поліпшення умов життя дичини, моніторить стан популяцій великих хижаків (бурих ведмедів, вовків, рисей), управляє мисливськими заказниками зі спецпризначенням, оцінює збитки, що були завдані тваринами, які охороняються. 

Держава разом з приватними та громадськими організаціями теж веде мисливське господарство на території близько 200 тис. га – це 1/6 мисливських угідь Словенії. У цих угіддях працює 60 професійних мисливствознавців Лісової служби, завдяки яким та розвиненій трофейній справі у країні економічний ефект від господарської діяльності досить великий, а прибуток держави від цього виду господарювання становить 2–2,5 млн євро кожного року. 


Наслідки глобального потепління


Повернімося до лиха у лісах Словенії, яке спіткало країну і на ліквідацію якого держава щороку витрачає до чотирьох млн євро.

На початку зими 2014 року Словенію спіткало лихо – сніголам. На думку вчених – це результати глобального потепління. В країні й раніше ставалися сніголами, але такого лиха країна ще ніколи не зазнавала. Його наслідки були більшими за всі разом взяті сніголамами, які тільки ставалися у Словенії. Товщина льоду на деревах досягала 70 мм, унаслідок чого було пошкоджено 602 тис. га (51%) лісів, а це понад дев’ять млн куб. м деревини, заблоковано 15 тис. км лісових доріг. Лихо завдало фінансових збитків країні на суму 214 млн євро.

Не встигли лісівники Словенії прийти до тями від одного лиха, як у 2015–2016 рр. ліси спіткала ще одна біда – нашестя жука-короїда, яким було пошкоджено близько 2,2 млн куб. м деревини. Для порівняння: у 2014 році ця цифра становила 400 тис. куб. м. Основна причина спалаху шкідників – пошкоджені дерева хвойних порід, які не були вчасно прибрані після сніголаму, зокрема, у приватних лісах.

На думку лісівників Словенії, щоб запобігти виникненню подіб­них проблем у майбутньому, – в першу чергу, треба провести наукові дослідження щодо зміни породного складу лісів країни, які будуть стійкішими до захворювань та природних лих, вплинути на які лісівники іноді просто не в змозі. 


Лісова компанія Словенії


З моменту отримання Словенією незалежності було запроваджено систему надання лісів у концесію терміном на 20 років тим організаціям, які мали досвід ведення лісового господарства, це в більшості були приватні компанії. Після укладання контракту, вони зобов’язані були впорядковувати надані їм ліси та платити державі за концесію невеликі кошти, при цьому отримували гарний прибуток від всієї зрубаної та реалізованої ними деревини. Враховуючи негативний досвід такої системи господарювання після закінчення контрактів з субпідрядчиками, у минулому році було створено Державну лісову компанію «Ліси Словенії».

Нині цій Державній лісовій компанії належить 20% лісів Словенії, десята частина з яких – охоронні ліси. 

Всі ліси Компанії сертифіковані FCI і всі ці ліси є найкращими лісами в країні з запасом деревини у 321 куб. м на гектар та приростом – 7,4 куб. м на гектар лісу. У середньому в державних лісах заготовлюється 68% деревини від приросту, але у 2015 та 2016 роках заготівля становила 75% (шість млн куб. м на рік). Це пов’язано з великою кількістю санітарних рубок унаслідок природних явищ та хвороб, які завдали великої шкоди лісам. 

Створена в 2016 році Державна лісова компанія – є неприбутковою установою, завдання якої вести лісове господарство у державних лісах, заготовляти і реалізовувати деревину та розвивати лісову інфраструктуру. 

Нині в Компанії, якій всього півроку, працює 170 співробітників і перша проблема, з якою їм довелося зіштовхнутися – це спалах розмноження стовбурових шкідників, тому зараз приходиться заготовляти низькоякісну деревину. Незважаючи на це, держава отримала доходів у кілька разів більше, ніж за часів концесійних контрактів.

На жаль, поки що Компанія не має своєї заготівельної техніки і мусить для заготівлі винаймати супідрядні приватні організації на основі тендерів, але найближчим часом планується закупити нову техніку і проводити рубки своїми силами, що принесе ще більше прибутків державі.

Що стосується обліку деревини, то він відбувається за допомогою бирок і електронної системи, але поки що тільки у державних лісах.


Реалізація державної деревини 


У минулому році Лісова компанія уклала річні угоди з приватними переробниками деревини, але у перспективі передбачені довгострокові контракти, адже 70% державної деревини реалізується саме завдяки угодам і тільки 30% деревини, знаходить свого покупця на аукціонах.

Як розподіляються одержані від реалізації державної деревини кошти? 

Від ціни за деревину Компанія віднімає всі свої витрати (зарплати своїм працівникам, витрати на заготівлю, будівництво доріг тощо), решта залишається на рахунку Компанії у так званому держлісспецфонді. Цими коштами розпоряджається Рада з 11 представників профільних міністерств та відомств, яка вирішує куди підуть прибутки Компанії: на закупівлю нової техніки та обладнання, на купівлю лісів у приватних власників, на реалізацію інших інвестиційних проектів, у тому числі, природоохоронних тощо.

Політика держави направлена на повернення лісів з приватної власності до державної, тому Компанія намагається викупити якнайбільше лісів, а от продавати свої лісові землі – не має права.

До речі, стосовно Ради Компанії, то вона займається не тільки фінансовими питаннями, її голов­на функція – управляти організацією та її дирекцією, вона планує та контролює роботу Лісової компанії, затверджує її директора.


Внутрішній ринок деревини


Словенія заготовляє шість млн куб. м деревини на рік, з них 1,5 млн куб. м переробляє внутрішній ринок, ще 1,5 млн куб. м – використовується, як паливо, 50%, тобто три млн куб. м – йде на експорт, переважно до Австрії. 

Після розпаду Югославії та отримання Словенією незалежності, в країні різко скоротилася внутрішня переробка деревини, вона впала на 75%. На переробних комбінатах країни нині працює близько 11 тис. робітників, тоді як за часів Югославії у меблевій галузі країни було задіяно більше 40 тис. людей. 

Зараз у Словенії йдуть політичні баталії: «Що робити далі з експортом і переробкою деревини?». Багато хто з політиків схиляється до заборони експорту деревини заради розвитку внутрішньої переробної промисловості. Лісівники ж намагаються переконати владу, що вони не можуть зупинити заготівлю, поки переробні підприємства будуть розвиватись, а на це, за прогнозами фахівців, необхідно мінімум 15–20 років. Стиглий ліс треба рубати, в іншому випадку держава зазнає значних економічних втрат. Лісівники роблять все можливе, щоб схилити на свій бік суспільство. Чи вдасться їм це – покаже час. В Україні поки що – не вдалося...


Підготував Роман НОВІКОВ ,
©"Лісовий і мисливський журнал"