Logo

Зберегти «forest health» Друк E-mail
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 
Питання здоров’я лісу на міжнародних форумах 2016 року
 
У 2016 році питання здоров’я лісу обговорювали на декількох міжнародних конференціях, які відбулися у Росії (Москва, 18–22 квітня; Красноярськ, 19–23 вересня; Санкт-Петербург, 23–25 листопада), в Україні (15–17 вересня) та США (25–30 вересня). Найбільшу увагу було приділено інвазійним видам шкідників і збудників хвороб лісу та впливу змін клімату на поширення та шкідливість відомих шкідливих організмів. Обговорювалися питання взаємодії комах, грибів і нематод у лісових екосистемах, а також практичні заходи щодо підвищення стійкості лісів та їхнього захисту. 
 
На території всієї земної кулі санітарний стан лісів, або здоров’я лісу («forest health») із часом кращим не стає. Здоров’я лісів погіршується під впливом зміни кліматичних умов та діяльності людини. Зміни клімату спричиняють, зокрема, зсув термінів розвитку лісових порід, унаслідок чого їхні листя чи плоди стають сприйнятливішими до пошкодження певними шкідниками або ураження хворобами. Техногенне забруднення призводить до потрапляння шкідливих речовин у дерева через листя та через ґрунт, що відбивається на фізіологічних і біохімічних процесах цих рослин. Ущільнення ґрунту під час рекреації негативно впливає на водний режим дерев. Господарська діяльність провокує зміни мікроклімату на окремих ділянках лісу, що є сприятливим для поширення й розвитку шкідників і хвороб. Шкідники та хвороби лісу мігрують активно чи пасивно у міру розвитку міжнародної торгівлі й заселяють нові території. Іноді комахи, гриби, бактерії чи нематоди, які були безпечними для лісу на своїй батьківщині, стають масовими шкідниками в нових умовах, тому що змінилися їхні терміни розвитку, місця зимівлі, якість корму, склад природних ворогів. В інших випадках комахи, гриби чи інші організми, не змінюючи регіону перебування, на певній території збільшують шкідливість.
 
Недарма серед дев’яти відділень ІЮФРО (Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій) чи не найбільшим є відділення «Здоров’я лісу». Діяльність цього відділення охоплює такі основні напрямки: зміни клімату та забруднення; збудники хвороб дерев; комахи – шкідники лісу та взаємодія чинників (комахи-хвороби-клімат-забруднення). 
 
Відповідно до цього дослідницька група «Вплив забруднення повітря та змін клімату на лісові екосистеми» розподіляється на робочі групи, зокрема, «Виявлення та моніторинг», «Генетичні, біохімічні та фізіологічні процеси», «Атмосферні відкладення, ґрунти, цикли поживних речовин», «Моделювання та оцінювання ризику», «Множинні стреси в екосистемах», «Гідроекологія». 
 
Дослідницька група «Лісова фітопатологія» включає 11 робочих груп, у тому числі: «Кореневі та окоренкові гнилі», «Хвороби листя, пагонів і стовбурів», «Судинне в’янення», «Взаємодія хвороби та середовища у всиханні лісів». До складу дослідницької групи «Ентомологія» входять 13 робочих груп, серед яких «Патогени та комахи у розсадниках», «Екологія та управління популяціями ксилофагів», «Популяційна динаміка лісових комах», «Методологія обліку лісових комах і патогенів у Центральній Європі», «Інвазійні види та міжнародна торгівля», «Біологічний контроль лісових комах і патогенів».
 
Назви робочих груп ІЮФРО відбивають основні проблеми здоров’я лісу, які вчені обговорюють на форумах різного рівня. Розглянемо основні напрямки та здобутки декількох із таких форумів, що відбулися у 2016 році.
 
Найбільш видатною подією 2016 року став XXV Міжнародний ентомологічний конгрес, який відбувся 25–30 вересня 2016 року в Орландо (Флорида, США). На конгресі було представлено понад 5 тис. доповідей, які об’єднали у майже 300 тематичних симпозіумів, а на сесіях демонстрували понад 1 тис. постерів. Учасники конгресу (6682!) представляли 102 країни.
 
Тематика симпозіумів конгресу охоплювала, зокрема, питання патології комах, біологічного контролю їхньої чисельності, екології та динаміки популяцій, екології пестицидів, наслідки глобального потепління, взаємовідносини комах і рослин за змін клімату, інтегрований захист рослин, інвазійних видів комах, комах у населених пунктах за змін клімату тощо.
 
Секція «Сільськогосподарська та лісова ентомологія» включала декілька напрямків, зокрема: «Короїди: біологія, екологія та управління», «Інвазійні короїди: світова значущість проблеми», «Лісова ентомологія без кордонів: баланс між запитами ринку та законодавством» та багато інших.
Всеросійська конференція з міжнародною участю «Моніторинг і біологічні методи контролю шкідників і патогенів деревних рослин: від теорії до практики» була організована на базі Головного ботанічного саду РАН (Москва, 18–22 квітня 2016 р.). На конференцію було подано 130 доповідей 254-х учених із 94 організацій, 50 міст і 11 країн (Вірменія, Білорусь, Німеччина, Ізраїль, Італія, Казахстан, Росія, Сербія, Словаччина, Україна, Франція). Основні напрямки конференції: сучасний стан лісової біотехнології, стан і перспективи використання агентів біометоду у країнах Палеарктики, особливості молекулярної діагностики грибних хвороб рослин, перспектива використання у лісовому господарстві генетично модифікованих дерев, методи виявлення потенційних дендробіонтів-інвайдерів і їхньої ролі у регіональних біотах, моніторинг стовбурових нематод в осередках вілту.
 
В Ужгороді 15–17 вересня 2016 р. відбулася I (IV) міжнародна науково-практична конференція «Проблеми сучасної ентомології». Секція лісової ентомології була представлена переважно науковцями УкрНДІЛГА. На ній було розглянуто сучасні підходи до оцінювання шкідливості комах 
у незімкнених соснових культурах (В. Мєшкова), особливості масового розмноження пильщиків-ткачів у соснових культурах (О. Зінченко, Т. Кучерявенко), ксилофаги берези повислої (Я. Кошеляєва, Ю. Скрильник), поширеність і шкідливість комах-листогризів у лісопаркових насадженнях м. Харкова (О. Кукіна). Донецькі вчені (В. Мартинов, Т. Нікуліна) розповіли про нового інвазійного шкідника в’яза – ільмового пильщика-зиґзаґ, а ужгородські (В. Чумак та ін.) – про нові інвазійні види попелиць, зареєстровані в Україні. Так Prociphilus (Meliarhizophagus) fraxinifolii уперше зареєстрований в Угорщині у 2003 році, відомий із Сербії (2006), Болгарії (2007) та Іспанії (2011). Вперше відзначений у 2005 році в м. Ужгороді, у 2012–2014 рр. – у насадженнях м. Києва на ясені пенсільванському. 
 
У роботі Всеросійської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інтенсифікація лісового господарства Росії: проблеми та інноваційні шляхи вирішення» (Красноярськ, 19–23 вересня 2016 р.) взяли участь 217 дослідників, які представили 90 доповідей від 41 організації із 12 населених пунктів Росії, а також із Білорусі, Великої Британії, Німеччини, Казахстану, Киргизії, Фінляндії та України. Окрема секція розглядала питання моніторингу, прогнозування та захисту лісу від шкідників і хвороб.
 
І, нарешті, остання у 2016 році міжнародна конференція – IX Читання пам’яті О.О. Катаєва. «Дендробіонтні безхребетні та гриби й їхня роль у лісових екосистемах» відбулася у Санкт-Петербурзі 23–25 листопада. На конференції було представлено близько 90 доповідей, присвячених актуальним проблемам лісової ентомології, лісової фітопатології та лісозахисту, узагальненню сучасних знань з екології лісових організмів. 
Зважаючи на спільні основні проблеми зазначених конференцій, надалі розглянемо основні здобутки за напрямками.
 
Доволі широко були представлені доповіді, присвячені видам шкідників і патогенів, ареал яких поширився останнім часом у зв’язку з пом’якшенням клімату. Це, зокрема, шовкопряд-монашка, яка масово розмножується в Центральній Європі і поодиноко трапляється на північній і східній межах свого ареалу, де її розмноження гальмують суворі зими. Останнім часом як у Фінляндії, так і на сході України зими стали теплішими, що сприятиме виживанню та збільшенню чисельності цього шкідника.
 
Сосновий похідний шовкопряд поширився від Се­ред­зем­но­мор’я на північ, а нині виявлений навіть у Краснодарському краї. Небезпека від цього шкідника полягає не стільки у пошкодженні хвої дерев сосни, скільки в алергійній дії його волосків на людей у щільно населених регіонах.
 
Каштановій мінер, який проник із Балкан до Центральної Європи, а звідти на початку нового тисячоліття до України, нині виявлений у Санкт-Петербурзі.
 
Короїд-типограф, відомий в Україні вже не тільки з Карпат, але навіть із Сумської області, збільшив кількість поколінь (до 4–5 у теплих країнах). У зв’язку із цим, деякі положення санітарних правил втрачають сенс. Адже максимальний ефект санітарні рубки дають, якщо їх проводити тоді, коли основна маса короїдів перебуває під корою дерев. Саме тому в Польщі, Білорусі та деяких інших країнах такі дерева відбирають індивідуально, іноді із застосуванням акустичних приладів, і відразу рубають, не витрачаючи часу на узгодження з різними службами. Адже короїд розвивається під корою лише декілька тижнів, а коли він вилетів із дерева, то дерево вже не варто відводити у рубку!
 
Подібні висновки стосуються й інших стовбурових шкідників, зокрема верхівкового короїда, який є нині найбільш небезпечним у соснових лісах Полісся України та Білорусі, оскільки переносить збудників хвороб лісу.
 
Ясенева смарагдова златка у США спричинила відпад дерев на величезній площі. Декілька років тому вона проникла в Європу, у 2003 році виявлена у Московській області, а нині – в 11 областях Росії, зокрема, у ближніх до нас Воронезькій і Орловській.
 
Ясен уражує також халаровий некроз, який охопив значну частину Європи. У Російській Федерації збудника виявлено у 21 області, а також у Мордовії й Татарстані. На сході України наявність цієї хвороби підтверджено нами молекулярними методами ще у 2010 році. Білоруські вчені виявили ефективність щодо цього гриба триразової обробки фунгіцидами тебуконазол, діфеноконазол, пропіконазол (0,1–0,15 % за препаратом). Серед зареєстрованих у Білорусі біологічних препаратів у лабораторних умовах гальмували ріст міцелію патогена Бактосол, Бетапротектин і Ксантрол.
 
Поширений повсюдно чорний сосновий вусач є переносником соснової стовбурової нематоди Bursaphelencus xylophilus, яка спричиняє в’янення сосни. Жуки поширюють нематоду під час додаткового живлення та відкладання яєць. Незважаючи на те, що цю нематоду поки що не виявлено за межами Піренеїв, її жуків роду Monochamus внесено до списків карантинних організмів деяких країн. Тому ці країни не допускають ввезення без спеціальної обробки лісової продукції, рослинного матеріалу і тари, заселених цими видами. Так у Списку А Туреччини перераховані не окремі види цього роду, а весь рід Monochamus sp. Тому поширений в Україні чорний сосновий вусач у лісових матеріалах, що імпортуються до Туреччини, вважається карантинним. У Списку В Туреччини також є види, які трапляються або можуть траплятися в Україні. Серед них на ялині розвивається короїд-типограф, а переважно на сосні – верхівковий короїд і крапчастий смолюх.
 
Західний насінний клоп потрапив із США у 90-ті роки в Італію, а звідти поширився практично по всій Європі. Нами виявлений у Харківській, Луганській і Херсонській областях. За сприятливих для цього шкідника умов він може суттєво зменшити вихід насіння сосни, що негативно вплине на лісовідновлення та лісовідтворення.
 
Голландська хвороба в’язів призвела до загибелі дерев цієї породи на великій території у минулому столітті. З’ясовано, що хвороба поширюється за рахунок взаємодії не тільки гриба Ophiostoma novo-ulmi та короїдів, але й нещодавно виявленої у Санкт-Петербурзі в’язової стовбурової нематоди Bursaphelenhus ulmophilus. Висловлено припущення, що нематоди поширюють спори та частки міцелію грибів по стовбуру.
 
Бактеріальні хвороби виявлені на ялиці, сосні, модрині, дубі, буку, ільмових, липі, ясені, березі й тополях. В Україні поширена бактеріальна водянка берези, заходи захисту від якої поки що відсутні. 
 
Аналіз матеріалів усіх названих конференцій свідчить про особливу важливість вивчення адвентивних шкідливих організмів та взаємодії комах-фітофагів і збудників хвороб лісу. Зростає нагальна необхідність посилити дослідження збудників хвороб лісу, що вимагає застосування сучасного обладнання, реактивів і кваліфікованих кадрів.

Валентина МЄШКОВА