Logo

Мисливська євроінтеграція •Друк• •E-mail•
•Рейтинг Користувача•: / 0
•Найгірше••Найкраще• 
Експерти разом із мисливцями обговорили необхідність законодавчих змін у мисливському господарстві
 
Наприкінці жовтня у рамках Програми «ENPI East FLEG II» (Правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства і партнерства – 2) відбувся круглий стіл з питань обговорення законодавчих пропозиції щодо розвитку мисливського господарства України. 
 
У круглому столі взяли участь експерти Програми «FLEG II» Дмитро Карабчук, Олег Сторчоус, Микола Мироненко, Олег Проців; представники облуправлінь лісомисливських господарств Микола Яцик та Олег Гринчук з Рівненщини, Руслан Люшук з Волині, Віктор Грищенко з Житомирщини, мисливських господарств Анатолій Николенко, Олександр Царук та Андрій Сухин з МГ «Каміа плюс»; громадських організацій Анатолій Гагенко з ВР УТМР, Сергій Андросюк з Асоціації користувачів мисливських і рибальських господарств; науки Володимир Вовченко з Запорізького університету, Ігор Шейгас з ДП «СФ УкрНДІЛГА», ЗМІ та інші.
Підсумком роботи Програми стали пропозиції щодо зміни чинного мисливського законодавства, надані учасниками Програми, фахівцями державних, громадських та приватних мисливських господарств і науковцями, використовуючи досвід розвинених країн Європи та враховуючи вимоги міжнародних природоохоронних Директив.
 
Законодавчі пропозиції стали завершальним етапом у презентації розробленої широким колом фахівців Проекту моделі реформування і розвитку мисливського господарства України. 
 
З наданими пропозиціями була проведена фахова правова робота, результатом якої стала порівняльна таблиця.
Під час жвавої, часом напруженої дискусії учасників круглого столу, і обговорювалися ці законодавчі пропозиції, викладені у порівняльній таблиці. Частину пропозицій було ухвалено, а деякі змінено чи взагалі знято.
 
Пропонуємо увазі читачів деякі з пропозицій змін та доповнень до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», які обговорювались учасниками круглого столу.

Так статтю 1. Закону України «Про мисливське господарство та полювання» запропоновано доповнити такими поняттями як вольєрний відстріл, єдиний мисливський реєстр, ліміт добування, мисливський вольєр, ревір, рейтинг ефективності ведення мисливського господарства, сезонна норма добування.
 
Ст. 11. Громадські об’єд­нання мисливців, втратила фразу щодо добровільного об’єднання громадян задля задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання.
 
Ст. 12. Право на полювання, визначає, що отримати право на полювання може кожний громадянин України, який досяг 18-річного віку, пройшов повний курс навчання за відповідною програмою, успішно склав іспит та одержав дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи на право полювання. 
 
Підготовка мисливців, підвищення кваліфікації працівників користувачів мисливських угідь повинна здійснюватись в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. 
З’являється нова ст. 12-1.
 
Єдиний мисливський реєстр. Створюється ЄМР з метою систематизації даних про користування мисливськими угіддями. За його допомогою будуть збиратись, зберігатись та обліковуватись в установленому законом порядку дані про мисливців, користувачів мисливських угідь та ведення ними мисливського господарства. Також реєстр можна буде використовувати для пошуку та поширення цих даних. 
 
Додається ст. 12-2. Пра­ва та обов’язки мисливця.
 
Зміни до ст. 14. Документи на право полювання щодо скасування щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і правопорушень викликали суперечки учасників круглого столу, які так і не прийшли до єдиного рішення. Також цією статтею передбачається, що перед проведенням полювання мисливець зобов’язаний здійснити реєстрацію у користувача мисливських угідь. 
 
Ст. 16. Ліміти використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, зобов’язує відповідні органи затверджувати цей документ не пізніше 1 травня.
 
Ст. 17 дозволяє добування хижих та небажаних для мисливського господарства тварин за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. 
 
Щодо відстрільних карток, то за Законопроектом вони повинні виготовлятись користувачами мисливських угідь за єдиною формою та реєструватись у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері мисливського господарства. Відстрільні картки підлягають обліку користувачем мисливських угідь перед видачею мисливцям.  
 
У ст. 20. Заборони щодо здійснення полювання, пропонує заборонити полювання на тварин із використанням набоїв, споряджених свинцем. Навряд мисливці та користувачі мисливських угідь підтримають цю ініціативу, про негативні наслідки якої ми вже неодноразово детально розповідали у нашому часописі.
 
Також Законопроектом пропонується заборонити полювання у місцях масового перебування ведмедів у період із 01 грудня по 01 лютого.
 
Більшістю учасників круглого столу було підтримано ст. 24. Плата за користування мисливськими угіддями і те, що користування мисливськими угіддями повинно бути платним. Плату за користування запропоновано направляти до відповідних бюджетів місцевого самоврядування. Порядок справляння плати та її розміри буде затверджуватись Кабміном.
 
Також Законопроектом запропоновано, що з метою охорони мисливських угідь користувачі угідь повинні створити єгерську службу з розрахунку не менше як один єгер на три тисячі гектарів угідь. Крім того, користувачі повинні проводити регулярно, але не рідше одного разу на п’ять років, обов’язкове підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють охорону мисливських угідь.
 
Законопроект передбачає можливість користувачам мисливських угідь проводити утримання та відтворення мисливських тварин у неволі та в напіввільних умовах, а їх добування – у напіввільних умовах (мисливських вольєрах). Строки, обсяги та умови добування мисливських тварин у мисливських вольєрах (вольєрний відстріл) здійснюється за рішенням користувача мисливських угідь протягом року, без одержання визначених цим Законом дозволів. Мінімальна площа мисливського вольєра повинна становити не менше 20 га, а максимальна – не перевищувати 500 га.
 
Для боротьби з порушниками правил полювання запропоновано добутих під час полювання копитних тварин обліковувати до початку їх транспортування (перенесення) шляхом використання бирки, яка закріплюється на добутій тварині. Бирки будуть видаватись мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
  
Для ефективного контролю та охорони мисливських угідь Законопроектом передбачено створення Державної мисливської варти у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства. Службі надати статус правоохоронного органу. Фінансування варти здійснюватиметься за рахунок коштів Держбюджету, а також інших джерел, не заборонених законом.
 
Щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок знищення або пошкодження сільськогосподарських та лісових культур мисливськими тваринами у ме­жах мисливських угідь державного мисливського резерву, то воно, на думку авторів Законопроекту, повинно здійснюватись власникам або користувачам земельних ділянок за рахунок коштів Держбюджету, збитки, завдані мисливськими тваринами у межах наданих у користування мисливських угідь, здійснюватимуться за рахунок користувачів мисливських угідь.

Деякі автори Проекту моделі реформування і розвитку мисливського господарства вважають, що на інституційному рівні існує суперечність у діяльності Держлісагентства, яке утримує користувачів мисливських угідь та одночасно виступає виконавцем державної політики у відповідній сфері. Тому, ними було запропоновано відокремити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства від повноважень цент­рального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. 
 
Представленими пропозиціями також визначений принципово інший підхід до надання права на користування мисливських угідь. На сьогодні правовідносини, що стосуються надання угідь можна визнати такими, що характеризуються найбільшими корупційними ризиками. Консультантом запропоновано проводити надання мисливських угідь у користування на конкурентних засадах (аукціоні), що покликано усунути зловживання та корупційні прояви. Мисливські угіддя будуть надаватись у користування на строк до 15 років, одним суцільним ревіром, площею не менше три тисячі га, але не більше, ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь.
 
Припинення права користування мисливськими угіддями може настати й у разі зайняття трьох найнижчих позицій у рейтингу ефективності ведення мисливського господарства впродовж трьох років.
 
Водночас, з метою забезпечення прав місцевих мисливців на проведення полювання, передбачається механізм надання мисливських угідь суб’єктами господарювання, засновниками та членами яких є мисливці, що мешкають у суміжних із угіддями населеними пунктами. 
 
Пропозиції містять низку змін, які спрямовані на усунення зайвого бюрократичного навантаження у ході погодження лімітів та норм добування мисливських тварин, на забезпечення прав місцевих громад, визначається скасувати деякі документи та низку дозвільно-погоджувальних повноважень у мисливській сфері, які пропонується передати на регіональний рівень. Також визначено підняти розміри покарань за вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень у сфері охорони тваринного світу, зниження розміру завданих збитків, достатніх для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. 
 
У сформульованих законодавчих змінах враховано досвід ведення мисливського господарства Словаччини, Польщі, Чехії, порядку проведення полювань та обліку добутих тварин, що діє у країнах ЄС.  
 
З метою якісного підвищення конкуренції користувачів мисливських угідь та рівня їх економічної ефективності вперше запропоновано надання мисливських угідь суб’єктам господарювання та, відповідно, позбавлення цього права громадських організацій.
 
Визначені якісно нові для віт­чизняного мисливського господарства зміни, які нададуть можливість проводити добування мисливських тварин у вольєрах. Незважаючи на те, що у більшості європейських країн використання тварин у напіввільних умовах має багаторічні традиції, надаючи їх власникам значні прибутки, в України суспільне ставлення до цього виду користування не­однозначне. 
 
Круглий стіл з питань управління мисливськими господарствами України став логічним завершенням проекту FLEG ІІ в Україні, протягом якого було здійснено аналіз нормативно-правового регулювання мисливського господарства в Україні та закордонного досвіду.
 
Очікується, що остаточний варіант законодавчих змін може бути використаний суб’єктами законодавчої ініціативи для оформлення в якості єдиного Проекту закону для внесення на розгляд Верховної Ради України.
Із остаточною версією Законопроекту можна буде ознайомитись усім бажаючим на сайті Програми FLEG ІІ (fleg.org.ua).

Роман НОВІКОВ, 
фото автора